СДВ: розлад дефіциту уваги без гіперактивності. Які симптоми та що з цим робити?

Впізнаєте себе в цих ситуаціях? Цілком імовірно, що ви неодноразово корили себе за «лінощі» чи «неорганізованість». Але що, якщо справа зовсім не в цьому, а в СДВ — розладі дефіциту уваги без гіперактивності?

Звісно, визначити діагноз удома неможливо, але відчуття постійної розсіяності — це важливий привід поставитися до себе з увагою та дослідити це питання. Ми підкажемо, як розпізнати прояви СДВ, що цей стан означає на практиці та як підтримати себе чи свою дитину, щоб повернути відчуття гармонії.

Що таке ADD/СДВ?

СДВ (ADD) — це нейророзвитковий розлад уваги, як і РДУГ. Про РДУГ ви, напевно, чули чимало, але, можливо, не впізнаєте себе в його класичному описі. Адже в дитинстві ви не бігали по класу й не перебивали вчителя — ви радше тихо сиділи біля вікна у своїх думках.

Абревіатура ADD походить від англійського Attention Deficit Disorder і означає розлад дефіциту уваги без гіперактивності. Вона описує саме той стан, коли важко утримувати фокус, організовувати справи чи ігнорувати подразники, але немає зовнішньої гіперактивності та імпульсивності, які зазвичай асоціюються з РДУГ.

Варто знати, що сьогодні ADD офіційно вже не виділяють як окремий діагноз. Раніше медицина дійсно розділяла СДВ та РДУГ, але нині спеціалісти послуговуються єдиним діагнозом РДУГ, поділяючи його на прояви. Тож з медичної точки зору СДВ зараз називають РДУГ з переважанням неуважності.

Якщо ви вважали, що РДУГ вас не стосується через відсутність гіперактивності — тепер усе стає на свої місця. Вона є лише одним із симптомів, а не обов'язковим маркером. Весь хаос та непосидючість можуть жити суто всередині вашої голови.

Різницю між цими поняттями ми детально розбираємо у статті «СДВ (ADD) чи РДУГ: у чому різниця?». Проте в побуті назву СДВ вживають дуже часто, тому ми послуговуватимемося нею далі, щоб розмежувати ці прояви.

Що відбувається в мозку при СДВ (ADD)?

Мозок людей із СДВ функціонує дещо інакше, ніж у більшості. Головна відмінність полягає в тому, як він обробляє нейромедіатори — дофамін та норадреналін. Саме вони є ключовими для роботи функцій мозку.

Ці хімічні речовини допомагають нам вчасно братися за завдання, утримувати фокус, планувати дії, ігнорувати подразники та тримати в голові поточну мету. Якщо сигнал дофаміну й норадреналіну слабшає, виконавчим функціям просто бракує ресурсу для належної роботи. Як наслідок — виникає той самий знайомий внутрішній хаос.

Саме тому поради на кшталт «тобі просто треба краще зосередитися» або «достатньо дуже захотіти» абсолютно не діють. Річ не у силі волі й точно не в лінощах — вашій нервовій системі фізично складніше утримувати фокус.

Це пояснює і парадокс, який ви, мабуть, знаєте з власного життя: на тому, що вам цікаво, ви здатні зосереджуватися годинами, а от за нудне завдання ви не можете змусити себе навіть взятися. Цікавість і новизна підштовхують дофамінову систему. Якщо ж їх немає, почати значно важче.

Як розпізнати СДВ (ADD) у дітей?

Діти зі СДВ зазвичай спокійні та не привертають до себе зайвої уваги. Вони можуть часто дивитися в одну точку, жити у власному уявному світі й здаватися «замріяними» — ніби не чують звернення до себе з першого разу.

Їхню увагу легко розсіює будь-яка дрібниця — від пташки за вікном до кроків у коридорі. Їм важко доводити справи до кінця: вони постійно гублять шкільне речі або іграшки, а ще забувають про домашні завдання. У таких дітей також може спостерігатися менш розвинена дрібна моторика — через це їм складно малювати, а їхній почерк буває неакуратним. Вони чутливі до зовнішнього тиску та можуть реагувати на нього тривогою, плачем або емоційним замиканням у собі.

Саме тому СДВ у дітей часто залишається непоміченим. Діти з СДВ не «бешкетують», вони радше постійно губляться у власних думках.

Цікаво, що кількість дітей з РДУГ загалом стрімко зростає. За п’ять років кількість випадків зросла на 14%, причому хлопчики стикаються з цим розладом утричі частіше, ніж дівчатка.

Які симптоми СДВ/ADD у дорослих?

У дорослих СДВ/ADD часто переростає в надмірну прокрастинацію та погане управління часом. Зовні дорослі краще вміють маскувати симптоми, але хаос у голові залишається.

Наприклад, ви можете регулярно запізнюватися, пропускати дедлайни, прокрастинувати або миттєво втрачати інтерес до рутинної роботи. Вам буває складно зрозуміти, із чого взагалі почати, через що ви відкладаєте завдання на потім. А коли справ стає забагато, вас легко охоплюють відчуття перевантаження та паніка.

Проте головний маркер — це не сама прокрастинація, а те, що подібні симптоми ви відчували ще в дитинстві. Оскільки це нейророзвиткова особливість, СДВ (ADD) ніколи не з'являється раптово вже в дорослому віці.

Дорослих з РДУГ також більшає. У 2010 році цей розлад був діагностований приблизно у тридцяти тисяч дорослих, а через п’ятнадцять років уже в п’ятдесяти тисяч.

Перевірте себе: орієнтовний тест на СДВ (ADD)

Щоб краще зрозуміти себе, ви можете пройти короткий орієнтовний тест від Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ). Пам'ятайте, що окремого опитувальника виключно під СДВ немає, оскільки фахівці розглядають цей стан як неуважний підтип РДУГ. Пройти орієнтовний тест на РДУГ →

Сприймайте його лише як орієнтовний інструмент, а не діагноз. Чи справді йдеться про СДВ/ADD (тобто про тип РДУГ), може підтвердити лише клінічний психолог або психіатр.

Як діагностують СДВ/ADD у дітей та дорослих?

Наразі не існує жодного сканування мозку чи аналізу крові, який міг би точно підтвердити СДВ (ADD). Діагностика — це завжди комплексна розмова. І це насправді хороша новина, адже вона означає, що спеціаліст не просто подивиться на сухі аналізи, а уважно й глибоко зануриться саме у вашу індивідуальну ситуацію.

Діагностика СДВ/ADD зазвичай охоплює:

• діагностичну бесіду про те, як труднощі проявляються сьогодні і як вони проявлялися в дитинстві,
• опитувальники та шкали самооцінювання,
• нейропсихологічні тести уваги та пам’яті
• і виключення інших причин, таких як втома, тривога, депресія, проблеми зі сном або навіть зі щитоподібною залозою, адже вони можуть виглядати схоже.

Діагностувати СДВ (ADD) може клінічний психолог або психіатр

За результатами діагностики клінічний психолог підбере відповідні рекомендації та за потреби скерує вас до інших спеціалістів (психіатра для медикаментозного супроводу або психотерапевта). Психіатр, маючи медичну освіту, після підтвердження діагнозу може призначити фармакотерапію, а також зазвичай рекомендує пройти курс психотерапії..

Якщо вас лякають усі ці «психо»-професії, рекомендуємо прочитати нашу статтю Психіатр, психолог, психотерапевт: яка різниця між ними і до кого звертатись? Важливо знати, що якщо ви хочете отримати діагноз, починати слід із клінічного психолога або психіатра.

Лікування СДВ (ADD): що справді допомагає?

Життя із СДВ без розуміння свого стану може роками непомітно виснажувати та забирати величезний ресурс. Постійне відчуття, ніби ви «все псуєте» чи «не справляєтеся», день за днем підточує вашу впевненість у собі.

Хоча СДВ/ADD не вилікувати, як нежить (це просто те, як працює ваш мозок), можна дуже ефективно полегшити симптоми й таким чином спростити собі життя.

Зазвичай комплексна допомога при СДВ (ADD) охоплює:

• Психотерапію, передусім КПТ. Когнітивно-поведінкова терапія (КПТ) є одним із найефективніших і доведених методів при СДВ. Вона допомагає розробити персональну систему для планування справ, легкого старту в завданнях та запобігання перевантаженню. Паралельно терапія опрацьовує вторинні наслідки розладу — зокрема фонову тривогу та стійке відчуття самозванця чи «невдахи», що накопичувалися роками.
• Налаштування режиму та середовища. Чіткі алгоритми, розбиття масштабних задач на дрібні кроки, впорядкований робочий простір, таймери й візуальні нагадування. Самі по собі ці інструменти не прибирають СДВ, але суттєво спрощують щоденне життя. Психотерапевт допоможе м'яко впровадити ці звички без зайвого стресу.
• Ліки. За даними досліджень, вони можуть суттєво зменшити труднощі з концентрацією та утриманням уваги, проте призначає їх завжди психіатр і лише після обстеження, це медичне рішення.

Досвід спеціалістів показує, що найкращих результатів досягають завдяки поєднанню психотерапії та ліків, однак рекомендацію щодо правильного лікування ви отримаєте лише від лікаря. Ліки потрібні далеко не кожному, хто має діагноз СДВ/ADD чи РДУГ.

Проконсультуйтеся зі спеціалістом щодо СДВ

Вам не потрібно справлятися з цим наодинці, у Hedepy ви можете зустрітися з психотерапевтом або психіатром онлайн, не виходячи з дому.

Щоб вам було легше, ми підготували тест на підбір: достатньо відповісти на кілька простих запитань, і потім ви дізнаєтеся, хто з понад 70 наших перевірених фахівців із ментального здоров’я підійде вам найкраще.