Спорт – це натхнення і частина шляху до щасливого життя

Спорт як культурний досвід

Триває одне з найдавніших свят руху. Ті, хто брав участь у ньому тисячоліттями, зробили рух спортом і культурним досвідом. Це стало їхнім стилем життя та способом заробітку. Тому в цій статті ми вирішили віддати їм належне і звернути увагу як на те, як можуть надихнути спортсмени, так і на підводні камені елітного спорту.

Спорт як джерело натхнення

Спортсмени, професійні чи любителі, як правило, сильні не тільки фізично, а й розумово. Крім формування фізичної форми, частина їх щоденних тренувань також культивує психічну стійкість, зухвалий дух, концентрацію, мистецтво бачити теперішній момент і виходити за межі зони комфорту. Всі ці навички більш-менш корисні в житті кожного з нас.

Психічна стійкість підвищується завдяки самому тренуванням і зусиллям, які його супроводжують. Кожен спортсмен з досвіду знає, що зусилля є частиною життя, а не тільки спортом. Він навіть самоіндукований, що часто викликає непорозуміння серед не спортсменів. Звичайно, він це контролює, дозує і знає, що воно обмежене в часі. Сила і міць спортсмена збільшуються із зусиллям. Через зусилля, як і через задоволення, ми ясніше сприймаємо свою фізичну силу.

Вихід за межі зони комфорту сприяє розвитку таланту і веде спортсмена до меж, де він зустрічає самого себе. Це веде його до справжніх знань, які важко відчути в безпечному оточенні. Недарма кажуть, що життя починається поза зоною комфорту. Ось тут ми змушені братися за нові виклики. Це ставить нас у ситуації, з якими ми ніколи раніше не стикалися. А відкриття нового досвіду та здивування робить життя різноманітнішим.

Тому навіть не спортсмени повинні розуміти, що дискомфорт від тренування не обов’язково є поганим. Насправді це підвищує нашу фізичну витривалість і зміцнює імунітет. Це також додає новий вимір повсякденному комфорту, який ми часто сприймаємо як належне і цінуємо більше.

Зосередженість на тренуванні необхідна не тільки для самого виступу, а й для усвідомлення того, що спортсмен знаходиться на небезпечній межі, де він не повинен помилитися. Інакше він поплатиться за це своїм здоров’ям або піддасть ризику оточуючих. Зосередженість допомагає вам зв’язатися з вашою власною фізичною формою, фізичними ресурсами та свідомо розподілити свої сили. Це підтримує максимальний контакт спортсмена з самим собою і безпечно відволікає його від стресових реакцій, які в іншому випадку можуть негативно вплинути на його результативність.

Перебувати в теперішньому моменті означає, що людина усвідомлює, що вона відчуває і робить те, що їй потрібно, щоб діяти якнайкраще. Присутність, в якій він перебуває, набуває зовсім іншого виміру, ніж якби він думав про те, що принесе завтрашній день або що було вчора. Він переживає це повністю і свідомо. Це змусить його запам’ятати момент. Це стає багатим досвідом. Неможливо постійно перебувати в теперішньому моменті, тому що нас часто переповнюють думки про майбутнє та минуле. Але на думку дзен-буддистів, по-справжньому щасливими можуть бути лише ті, хто може бути прямо зараз.

Для людей, які не займаються спортом, тренування концентрації та перебування в теперішньому моменті також дуже важливі, наприклад, на роботі, де концентрація дозволяє нам зробити більше за менший час. Ми можемо зосередитися, наприклад, за допомогою дихальних вправ або медитації, а також ізолюючись від відволікаючих факторів – не тільки фізично, але й розумово.

Мотивація завжди важлива. Чому людина добровільно береться за щось амбітне, іноді небезпечне? Найчастіше тому, що це приносить їй задоволення і дає адреналін. Основна мотивація, на яку спортсмен може покластися у складних ситуаціях, — це задоволення від самого руху. Інша мотивація – це перемога або хороше місце. Однак це часто викликає розчарування – ви не можете контролювати ні результати гравців, ні обставини, включаючи удачу.

Це хороша новина для спортсменів-любителів – оскільки вони можуть займатися спортом, коли захочуть, їм, швидше за все, сподобаються фізичні вправи. Потреба заробляти на життя може з часом стати мотивацією для елітних спортсменів, і це може змусити їх забути про радість, яку їм приносить рух.

Спорт не розділяє, а об’єднує

Спорт, будь то командний вид спорту чи індивідуальний, створює дружбу, зміцнює стосунки та покращує наші соціальні навички. У спорті всі рівні, незалежно від раси, політичних чи релігійних переконань. Справжні «спортсмени повинні бути чесними, дотримуватися правил і чистоти спорту без допінгу».

Ми часто чуємо, що спорт – найкраща терапія. З вищесказаного можна зробити такий висновок. Однак часто так буває, коли він свідомо чи ні стає альтернативним рішенням або заповнює простір інших сфер життя. Тому варто бути обережним, коли спорт, продуктивність або фізична досконалість стають вашою головною або єдиною турботою. Тоді спорт стає залежністю, в якій ми можемо потонути, як у пляшці алкоголю.

У той час як рух підкреслює наш досвід і направляє нас до нас самих, так само важливо вербалізувати наші почуття і зрозуміти процеси, які пробуджуються всередині нас. Пошук у собі відповідей та інших запитань. Тому терапія та коучинг сьогодні використовуються багатьма провідними спортсменами не лише для кращих спортивних результатів, а й як частина свого психічного здоров’я.