Гнів, злість або агресія. Ми всі їх знаємо. Не знати їх неможливо, адже вони є частиною нашої природи і нормального психічного розвитку. Ще більшим парадоксом є те, наскільки вони не прийняті сучасним суспільством. Страх перед осудом може змусити нас придушити гнів, що є лише кроком до хвороби чи спалаху люті. Але як контролювати свій гнів і правильно керувати ним?
Гнів і злість — це емоції, які поділяються за ступенем інтенсивності, з якою ми їх переживаємо. Тоді як агресія визначається більше як інстинкт, внутрішня енергія, яка є вродженою, і на її прояви значною мірою впливає середовище, в якому ми народилися.
Щоб навчитися контролювати свій гнів, корисно спочатку з’ясувати, що його викликає. Навчіться питати себе. Якщо ваш внутрішній голос чинить опір і не реагує, зверніться за допомогою до спеціаліста, тренера чи психотерапевта. Ви неодмінно змусите свій внутрішній голос говорити простими, але потужними запитаннями. Причини вашого гніву зрештою стануть вашим помічником у куреванні ним.
Якщо ви знаєте свої «ланки запалювання», можливо, вам вдалося зменшити відчуття внутрішньої напруги, яке приходить із гнівом. Але якщо це зовнішнє, як не задушити і при цьому не зашкодити собі чи комусь іншому? Гнів, як і будь-яка інша емоція, недовговічний. Тому знання того, що це не триватиме вічно і незабаром розвіється, може допомогти вам.
Придушення гніву збільшує ризик того, що рано чи пізно ви втратите контроль над собою, і це проявиться як спалах. І якщо вам вдасться заглушати свій гнів досить довго, це, швидше за все, призведе до травми. Рекомендується дозволити своєму гніву проявлятись, але в такій формі, яка принесе полегшення, не завдаючи шкоди нікому, включаючи вас. Емоційні тренери або психотерапевти допоможуть вам створити власні ритуали, які встановлять правила, що керують вашим гнівом.
Істерики, ймовірно, є результатом накопиченого розчарування або стресу. Схильність до істерик може мати генетичну основу, а також вплив середовища, в якому ми живемо або жили в дитинстві. Якщо ви вже потрапили в порочне коло неконтрольованої люті, уповільніть рух і поверніться в часі до того моменту, де вона стала для вас занадто великою. Поговоріть з кимось, хто може допомогти вам знайти шлях, з близькою людиною, або з онлайн-терапевтом.
На рівень гніву у дітей також впливає як генетика, так і оточення (родина). Якщо істерики часті, зазвичай рекомендується сімейна терапія, яка є комплексною, переважно з залученням усіх членів сім’ї.
Якщо ви відчуваєте, що ваша агресія завдає вам проблем, і ви занадто часто контролюєте гнів і злість, психотерапія — це спосіб змінитися. Терапія чудово допоможе вам зрозуміти, для чого потрібен ваш гнів і яка його роль у вашому житті. Вона покаже вам співвідношення між причинами, чому цей стиль поведінки переважає над іншими (розуміння). І це допоможе вам обирати інакші способи впоратися зі стресовими ситуаціями. Це можуть бути вправи для зміцнення самосвідомості, комунікативних навичок або тренування напористості.
Якщо ваше психічне здоров’я загрожує вам або оточуючим, негайно зверніться до служби екстреної допомоги (телефон: 112).
Наші психотерапевти чи Hedepy s.r.o. не несуть відповідальності за стан вашого здоров'я.