«Все ок». Маленька брехня, за якою ховається пригнічення емоцій

Як часто хтось запитує вас: «Як ти?» І як часто ви автоматично відповідаєте «нормально», «добре» чи «все ок» — майже не замислюючись?

Але чи справді це так? Якщо так, ми із задоволенням дізналися б ваш секрет успіху жити то життя. А якщо ні, ця невинна брехня може шкодити вам значно сильніше, ніж здається.

Погляньмо на це з психологічної точки зору. Чесність з іншими, а особливо із собою, дуже важлива для внутрішньої рівноваги.

«Я в порядку. На роботі все добре. Я чудово справляюся, мені не потрібна допомога, усе абсолютно ОК».

Так же говорять люди, правда? Це звично, всі так кажуть. І ми повторюємо це так часто, що зрештою вже не завжди розуміємо, коли говоримо правду, а коли ні.

Ми згодні, цілком нормально не виливати найважчі думки на сестру за сімейною вечерею чи на колег під час короткого мітингу. Іноді «все добре» — це просто щит, який допомагає захистити свій простір.

Але коли ми починаємо роздавати ці роботизовані універсальні відповіді всім навколо без жодної рефлексії на роздуми, ми заходимо на небезпечну територію.

Чому ми приховуємо свої почуття та кажемо, що все добре?

Більшість із нас робить так — фільтрує те, що насправді відбувається всередині. Але які причини придушення емоцій є найпоширенішими? Ось кілька з них:

• Нам просто треба функціонувати. Визнати проблему означає, що доведеться ще й мати з нею справу, а це може нас сповільнити. А в кого є на це час? Дедлайни самі себе не посунуть, і рахунки самі не оплатяться.
• Ми не хочемо виглядати слабкими. На роботі здається, що в усіх життя під контролем, інстаграм переповнений усмішками, керівник тисне на результат, а якась Марина ще й встигає на тренування до початку робочого дня. Тож нам може здаватися, що наші труднощі просто виставлять нас у невигідному світлі.
• Нас уже колись обпалили. Можливо, ви кілька разів намагалися відкритися, але це закінчувалося не дуже добре. Інша людина обезцінила ваші переживання, засудила вас або просто не зрозуміла. І тоді ви навчилися тримати все в собі.
• Ми не хочемо бути тягарем. Ми переконуємо себе, що насправді нікому немає діла до наших проблем і що навантажимо близьких або зіпсуємо їм настрій.
• Ми просто звикли. Стрес і виснаження були нашим щоденним фоном так довго, що почали здаватися нормою. Ми кажемо собі: «Мабуть, так і виглядає життя». Зрештою, іншим важче, правда? То на що мені скаржитися?

А тепер уявіть, що все це відбувається в голові кожної людини. Зовні людина може виглядати абсолютно спокійною, усміхненою та зібраною, але в цей самий момент у неї в голові вже кипить стрес. Хіба вам не хотілося б у таку хвилину дізнатися, як вона насправді? Обійняти її, підтримати й принести відерце улюбленого морозива?

Повірте: ваші близькі люди відчувають те саме.

Сором, страх осуду й повсякденні труднощі часто змушують людей мовчати саме тоді, коли їм найбільше потрібні чесність та підтримка.

Ідеться не лише про чесність із людьми навколо, хоча це й надзвичайно важливо. Дуже часто ми не буваємо чесними навіть із самими собою. Водночас наукові дослідження показують, що визнання власних справжніх емоцій безпосередньо впливає на наше психічне здоров’я. Чому так відбувається?

• Пригнічені емоції рано чи пізно прориваються назовні. Ваші почуття нікуди не зникають — вони просто тихо накопичуються всередині. Згодом це може проявитися як спалах гніву, тривога, безсоння або повне вигорання. І саме це здатне надовго вибити вас із колії.
• Коли ми називаємо свої почуття, вони втрачають силу. Коли ми визнаємо, що нам не ок, і даємо назву тому, що відчуваємо, проблема не збільшується — часто відбувається навпаки. Це може приносити полегшення, що підтверджує і дослідження. Спробуйте сьогодні вголос у душі сказати, що саме ви відчуваєте, або запишіть це на аркуші паперу.
• Розмова про свої емоції поглиблює стосунки та зменшує стрес. Стосунки дуже сильно впливають на самопочуття. Вони дають нам відчуття безпеки, довіру й плече, на яке можна спертися, а ще запускають такі потрібні гормони гарного настрою. Але стосунки не мають справжньої глибини, якщо ми нечесні і не ділимося тим, що насправді відбувається в нашому житті.

Зупиніться прямо зараз і запитайте себе чесно: «Як я почуваюся цієї хвилини насправді?» Дозвольте собі побути не ідеальними, а живими. Якщо ви відчуваєте, що втомилися вдавати, — це вже перший і дуже важливий крок до змін.

Короткий тест для самоспостереження

Зробіть невеликий тест, який може допомогти трохи ясніше побачити ситуацію. Відповідайте ТАК або НІ на запитання нижче:

• Вам здається, що ви функціонуєте нормально, але вже дуже давно не відчували справжньої радості чи щастя?
• Чи кажете ви собі, що іншим набагато важче, тож у вас немає права скаржитися?
• Ваші найближчі друзі чи родина були б шоковані, якби побачили, що насправді відбувається у вас у голові?
• Вам здається, що постійний стрес та виснаження — це просто частина життя?
• Вам важко підібрати слова для того, що ви насправді відчуваєте?
• Ви відчуваєте постійний тиск бути завжди в гарному настрої та повними сил?
• Ви кажете собі, що не хочете обтяжувати інших своїми «проблемами»?

Якщо ви відповіли «ТАК» хоча б на кілька запитань, це важливий сигнал: настав час дозволити собі маленьку, але дуже цінну зміну. Не ще один пункт у списку справ. Лише момент, щоб по-справжньому помітити, як ви почуваєтеся.

Наші терапевти мають для вас багато практичних порад.

Практичні поради від терапевтів

Пам’ятайте: вам не потрібно одразу виливати душу колезі на роботі чи влаштовувати сеанс радикальної відвертості з родичами. Ось кілька простих і бережних кроків, які рекомендують наші фахівці:

• Намагайтеся помічати й називати свої емоції

Заплануйте кілька коротких «точок перевірки» протягом дня — наприклад, під час обідньої перерви або ввечері в душі. Просто ненадовго прислухайтесь до того, що ви відчуваєте саме зараз. Не потрібно намагатися змінити це почуття чи оцінити, чи воно «виправдане». Достатньо його помітити, вловити й назвати.

• Дозвольте собі відчувати складні емоції також

Якщо ви помічаєте, що вам важко, спробуйте це прийняти. Ми часто маємо звичку миттєво придушувати негативні емоції й замінювати їх чимось позитивним.

Починайте повільно. Замість «та нічого страшного» спробуйте сказати собі: «це не кінець світу, але мені від цього погано». Замість «треба зібратися, на це немає часу» спробуйте: «я повернуся до цього ввечері, коли стане спокійніше». Дайте собі хоча б трохи простору, щоб ці пригнічені емоції не продовжували накопичуватися.

• Спробуйте опиратися бажанню всім догодити

Якщо вам часто здається, що своїми проблемами ви лише дратуватимете інших, тоді тема people pleasing, ймовірно, стосується і вас. Рекомендуємо подивитися наші поради про те, як перестати всім догоджати. Ви побачите, що після цього відкриватися іншим стане значно легше.

За даними, майже половина з нас впізнає в собі схильність усім догоджати, а серед жінок це трапляється частіше, ніж серед чоловіків.

• Говоріть із собою так, як говорили б з другом

Якби складний період переживала ваша сестра чи найкраща подруга, ви точно не відмахнулися. І все ж саме ви — найближча людина для себе. Із собою ви проводите кожну хвилину свого життя, то чому б не зробити власну голову безпечним місцем, де можна знайти підтримку та розуміння?

Якщо любов до себе звучить для вас дещо незвично, наш практичний гід із самоприйняття та любові до себе може допомогти вам знайти опору.

• Поступово почніть відмовлятися від слова «нормально»

Залиште його для тих моментів, коли це справді правда. Наступного разу, коли вам буде важко і хтось запитає, як ви, спробуйте відповісти трохи чесніше. Наприклад: «Я трохи втомився/-лася» або «Зараз усе напружено, але я тримаюся». Вам не потрібно нічого пояснювати, якщо немає бажання.

• Відкрийтеся комусь із близьких

Наступного разу, коли хтось із ваших близьких запитає, як ви, скористайтеся цією нагодою і скажіть, як усе насправді. Вам не потрібно мати готове пояснення — достатньо сказати правду. Цілком нормально визнати, що ви й самі ще не до кінця розумієте, що відчуваєте, але вам захотілося поділитися цим із кимось.

Якщо ви все тримаєте в собі, розмови на глибші теми можуть здаватися досить лячними. У нашій статті Як сказати близьким, що вас щось турбує ви знайдете корисні й практичні поради — наприклад, як почати непросту розмову і що робити, якщо реакція виявиться не зовсім такою, на яку ви сподівалися.

Можливо, вам здається, що у вас узагалі немає до кого звернутися або вас лякає думка про те, як інша людина це сприйме. У терапії не буває «занадто маленьких» проблем. Це безпечний простір, де ви можете говорити про що завгодно. Разом із терапевтом ви поступово зможете розібратися в усьому.

У Hedepy ми хочемо переконатися, що ви і ваш терапевт справді добре підходите одне одному. Саме тому на основі короткого 5-хвилинного тесту на підбір ми рекомендуємо вам фахівця, який відповідатиме вашим очікуванням.

Сесії проходять онлайн, просто з вашого улюбленого крісла, а записатися можна на завтра.

Дозвольте собі бути не в порядку весь час.